Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Другий сенат, ухваливши Рішення 26 березня 2024 року у справі щодо конституційності окремого припису пункту 7 розділу ХІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про судоустрій і статус суддів“ від 2 червня 2016 року № 1402–VІІІ зі змінами (далі – Закон № 1402) визнав його неконституційним.
Цей припис стосувався нерівних гарантій для суддів різних рівнів, що суперечило принципу рівності перед законом та принципу незалежності суддів.
У своєму Рішенні Конституційний Суд зазначив, що всі судді мають однаковий статус та повинні мати однакові гарантії незалежності та недоторканності. Отже, нерівність у забезпеченні цих гарантій порушує конституційні принципи. Конституційний Суд також наголосив на необхідності юридичної визначеності та верховенства права у питаннях фінансування судів та винагороди суддів. Встановлення розміру винагороди судді повинно бути чітко врегульоване законом, що відповідає принципу рівності перед законом і забезпечує незалежність суддів. Конституційний Суд України відзначає, що оспорюваним приписом Закону № 1402 фактично встановлено різний розмір винагороди для певної категорії суддів, а саме тих, які працювали у Вищому спеціалізованому суді України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Вищому господарському суді України, Вищому адміністративному суді України. Це суперечить принципу рівності перед законом та принципу незалежності суддів. Судді цих судів не відрізняються за своїм юридичним статусом від інших суддів, а тому мають однакові права на винагороду.
Отже, оспорюваний припис обмежує гарантії незалежності цієї категорії суддів, що створює загрозу для судової влади в цілому. Крім того, Конституційний Суд України визнав, що цей припис не відповідає вимозі юридичної визначеності, оскільки не унормовує розмір винагороди суддів чітко та системно. Це суперечить вимозі частини першої статті 8 та частині другій статті 130 Конституції України, які вимагають чітко визначених норм закону щодо цього питання.
Рішення Конституційного Суду України підкреслило недопустимість такого диференційованого підходу до гарантій незалежності суддів та необхідність дотримання принципу рівності перед законом у забезпеченні їх прав.