Прозорість функціонування державних інститутів є важливою ознакою демократії. Не можливо забезпечити справедливе та ефективне судочинство без його відкритості та гласності. Саме це визначено в сучасних демократичних стандартах судочинства. Громадяни мають знати, хто і як приймає суспільно важливі рішення, як їх виконують і як це впливає на суспільство загалом.
Судовий процес, по суті, є механізмом для вирішення спорів. Одна сторона процесу звинувачує іншу у вчиненні певного правопорушення (кримінального, цивільного, адміністративного тощо). Під час розгляду справи сторони мають повідомити факти, які підтверджують їхню позицію. Тому «факти», оспорювані в суді, мають лише умовний характер, який прямо залежить від версії сторони спору. Поки суд не ухвалить рішення, обвинувачену сторону вважають невинною.
Під час здійснення судового процесу діють норми поведінки в суді, які можна поділити на дві групи — загальноприйняті етичні норми поведінки в публічному місці та процесуальні норми, прямо чи опосередковано передбачені в процесуальному законодавстві.
Етичні норми передбачають неприйнятність таких дій під час перебування в залі суду:
• користування мобільним телефоном;
• внесення до зали судового засідання їжі чи напоїв та їх вживання;
• жування гумки;
• куріння;
• прослуховування аудіозаписів, голосна реакція на перебіг судового процесу, а також будь-яка інша демонстрація свого ставлення до подій;
• читання газет, книжок;
• інші дії, що їх зазвичай визнають неприйнятними в державних установах та публічних місцях.
Процесуальні норми поведінки в залі суду здебільшого прямо чи опосередковано визначено в законі. До них належать такі:
• вимоги етики спілкування з судом (обов’язок встати, коли суд заходить чи виходить; спілкування лише стоячи та в офіційній формі; звернення до судді «Ваша честь»);
• вимоги до порядку неофіційного фіксування інформації (допускається користуватися портативними аудіотехнічними пристроями, робити письмові записи, натомість застосування інших методів фіксування потребує спеціальної ухвали суду);
• вимоги підтримувати порядок у залі судового засідання (цих вимог не конкретизовано, тож за їх порушення можуть бути визнані будь-які дії, що перешкоджають судовому розгляду, зокрема й недотримання розглянутих раніше етичних норм);
• заборона спілкування під час судового розгляду справи з учасниками процесу та іншими особами, присутніми на судовому засіданні;
• обов’язковість виконання розпоряджень судді, який головує на засіданні;
* виконання обов’язкових дій у певних ситуаціях (обов’язок стояти під час оголошення судового рішення).
Скрупульозно дотримуючись цих правил, учасники процесу не лише не порушуватимуть норм поведінки, а й уникатимуть додаткових непорозумінь між учасниками процесу.