Впродовж 2010 року до судів Вінницької області надійшло 122 позови, у яких відповідачами є Територіальне управління державної судової адміністрації у Вінницькій області та/або Державна судова адміністрація України. Також у провадженні судів різних інстанцій перебувало ще близько 30 справ.
Левову частку справ (81%), які перебували на розгляді в судах Вінницької області у 2010 році, складають справи про стягнення заборгованості по заробітній платі у зв’язку із тим, що постановою Кабінету Міністрів України від 31 грудня 2005 року було внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 03.09.2005 року № 865 «Про оплату праці суддів», де п. 4-1 було передбачено, що розміри посадових окладів, передбачених цією постановою, встановлюються виходячи з розміру мінімальної заробітної плати 332 гривні і в подальшому при підвищенні мінімальної заробітної плати їх перерахунок не провадиться. Справи, зазначеної категорії, почали надходити до судів в 2008 році. На сьогоднішній день судді області продовжують подавати позови про відшкодування заробітної плати, адже ухвалюються рішення за певний період, і, за півроку ті ж самі позивачі звертаються з тих же підстав до суду про стягнення заборгованості по заробітній платі за наступний період.
В 2010 році в провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебувало 100 позовів суддів Вінницької області щодо стягнення заробітної плати. При цьому у справах за позовами суддів апеляційного, господарського та адміністративного судів (43 справи) відповідачами були Державна судова адміністрація України, Міністерство фінансів України, Державне казначейство України. Судді загальних місцевих судів Вінницької області заявляли свої позови до Державної судової адміністрації та Територіального управління державної судової адміністрації у Вінницькій області, Міністерства фінансів України та Державного казначейства України.
По суті розглядалось 86 справ, оскільки 14 позовів було подано до Вінницького окружного адміністративного суду суддями цього ж суду. Територіальним управлінням подавалися заяви про відвід суддів від розгляду справ за позовами їх колег. Ситуація нормативно була врегульована Законом України «Про судоустрій і статус суддів» від 7 липня 2010 року. Відповідно до якого ст. 22 КАС України було доповнено новою частиною: «Суд передає адміністративну справу на розгляд іншому адміністративному суду, що найбільш територіально наближений до цього суду, якщо однією із сторін у справі є суд або суддя цього суду». Отже, після набрання законної сили вищезазначеним законом, судді Вінницького окружного адміністративного суду направляли справи за позовами своїх колег на розгляд до Хмельницького окружного адміністративного суду. В разі надходження до територіального управління повісток чи ухвал за такими справами, територіальним управлінням, крім заперечення у справі подавалися клопотання про передачу справи до іншого суду на підставі вимог ч. 2 ст. 22 КАСУ.
Практика розгляду справ зазначеної категорії у першій інстанції залишається незмінною. Зазначені позови стовідсотково задовольняються. Територіальним управлінням у 2001 році було підготовлено та подано 45 апеляційних скарг від імені Державної судової адміністрації України та Територіального управління державної судової адміністрації у Вінницькій області у справах зазначеної категорії, та 1 касаційну скаргу від імені Державної судової адміністрації України.
15 відсотків справ, що надійшли на розгляд до судів Вінницької області у звітному періоді, складають справи про відшкодування коштів для придбання житла судді. Всього таких справ надійшло 19, однак 9 справ були за позовами суддів Вінницького окружного адміністративного суду, тому територіальним управлінням у таких справах готувалися клопотання про передачу справи до іншого суду (ст. 22 КАСУ).
Впродовж звітного періоду було представлено інтереси у трьох справах за позовами суддів Житомирського окружного адміністративного суду про стягнення коштів для придбання житла.
Практика розгляду справ про стягнення коштів для придбання житла також залишається незмінною, позови задовольняють. Однак, слід позитивно відмітити те, що судді при ухваленні рішень, беруть до уваги розрахунок вартості житла, підготовлений територіальним управлінням на підставі Порядку забезпечення житлом суддів Апеляційного суду України, апеляційних і місцевих судів, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2005 року № 707 та задовольняють позов частково.
Однак, у 2010 році територіальне управління виступало у судових справах не лише у якості відповідача. Зокрема, у 2010 році територіальним управлінням було підготовлено та подано 3 позови до господарського суду Вінницької області та 1 позов до Вінницького окружного адміністративного суду.
До господарського суду територіальне управління зверталось з позовами про усунення перешкод у користуванні майном (щодо приміщення Крижопільського районного суду Вінницької області) та про відшкодування витрат балансоутримувача, пов’язаних з оплатою комунальних послуг. Постанови господарського суду Вінницької області у зазначених справах винесено на користь Територіального управління державної судової адміністрації у Вінницькій області та не оскаржувалися.
До Вінницького окружного адміністративного суду територіальне управління було змушене звернутися зі скаргою на неправомірні дії державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Вінницькій області. Постановою ВОАС позов територіального управління було задоволено частково. Відділом ДВС постанову оскаржено.
Крім того, варто зазначити, що у 2010 році було завершено розгляд у першій інстанції господарської справи за позовом Територіального управління державної судової адміністрації у Вінницькій області до Прокуратури Вінницької області про усунення перешкод у користуванні майном (щодо приміщення Томашпільського районного суду Вінницької області). Розгляд цієї справи тривав три роки, двічі провадження у справі зупинялося, оскільки прокуратура Вінницької області оскаржувала правовстановлюючі документи територіального управління на приміщення Томашпільського районного суду, справи щодо оскарження правовстановлюючих документів пройшли усі три судові інстанції, у позовах прокуратури було відмовлено. Затягування розгляду справи відбулось ще й у зв’язку з заявленням самовідводу суддею, яка розглядала зазначену справу більше двох років. В липні 2010 року позов Територіального управління про усунення перешкод у користуванні майном шляхом звільнення прокуратурою Вінницької області приміщення (суду), яке займає прокуратура Томашпільського району Вінницької області було задоволено у повному обсязі, та відмовлено прокуратурі Вінницької області у задоволенні зустрічного позову про визнання права оперативного управління спірним приміщенням. В жовтні за апеляційним поданням прокуратури Вінницької області рішення суду першої інстанції переглядалося Житомирським апеляційним господарським судом, рішення господарського суду Вінницької області залишено без змін. Наразі у зазначеній справі відкрито провадження Вищим господарським судом України за касаційним поданням прокуратури Вінницької області.
Територіальним управлінням було вжито усіх процесуальних заходів щодо забезпечення представництва органів державної судової адміністрації. Зокрема, територіальним управлінням було підготовлено пропозиції щодо оптимізації претензійно-позовної роботи та раціонального використання коштів Державного бюджету України. Однак, кількість судових справ зростає, при цьому зростає і борг Державної судової адміністрації, тому, вважаємо, що зазначена ситуація, зокрема щодо позовів суддів про стягнення заробітної плати (постанова КМУ №865) потребує врегулювання на державному рівні. Слід також врахувати, що ні територіальне управління, ні Державна судова адміністрація України не мають коштів сплачувати судовий збір за подачу апеляційної чи касаційної скарг, що також можна вирішити, піднявши питання про звільнення органів Державної судової адміністрації від сплати судового збору.
Разом з тим, не можна не звернути увагу на той факт, що Законом України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України» внесено зміни до абзацу шостого п. 1 розділу XII «Прикінцеві положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо введення ст. 129 цього закону «Суддівська винагорода» в дію з 1 січня 2012 року. Зазначене спричинить нову хвилю позовів суддів щодо перерахунку розміру заробітної плати.
Окрім того, з 1 січня 2011 року Законом України «Про судоустрій і статус суддів» суддям гарантується право на забезпечення службовим житлом за місцем знаходження суду після призначення на посаду. Невиконання цієї норми спричинить звернення суддів за захистом своїх прав до судів. Разом з тим, з 1 січня 2011 року втратила чинність постанова КМУ №707 від 3 серпня 2005 року № 707, якою був затверджений Порядок забезпечення житлом суддів Апеляційного суду України, апеляційних і місцевих судів. Відповідно до якого, принаймні, проводився розрахунок вартості житла, що брався до уваги при винесенні судами рішень на користь суддів.
Слід врахувати, що нормативне врегулювання порядку забезпечення суддів службовим житлом попередить звернення суддів за захистом своїх прав до судів.
Головний спеціаліст відділу
організації діяльності судів,
судової статистики, звітності та
юридичного забезпечення
О.В. Питель
_03_03.png)
