Щодо оплати праці в день відрядження

Основним нормативним документом, що регулює питання направлення працівника у відрядження є Інструкція про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 13 березня 1998 року № 59. Службовим відрядженням вважається направлення працівника за наказом керівника установи на певний строк до іншого населеного пункту для виконання службового доручення поза місцем його постійної роботи.

 Проте, на практиці бувають випадки необхідності перебування відрядженого працівника за місцем його постійної роботи в день вибуття або прибуття чи одноденного відрядження, за умови повернення до закінчення робочого дня тощо.

Оплата праці за час відпрацьований відрядженим працівником за місцем постійної роботи в день перебування у відрядженні здійснюється відповідно до ст. 121 КЗпП виходячи із середньої заробітної плати (як і за решту днів відрядження). Державним службовцям за весь період відрядження оплата праці проводиться відповідно до ст. 42 Закону України «Про державну службу».